Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Календар

«  Березень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архів записів

Друзі сайту

Четвер, 23.11.2017, 11:55
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

"Рівненська старовина" ДП ОАСУ

Головна » 2013 » Березень » 24 » Співпраця археологів та музейників або Новий вигляд предметів старовини.
16:07
Співпраця археологів та музейників або Новий вигляд предметів старовини.

 

Досить часто пам'ятки матеріальної культури, які ми бачимо у різноманітних музейних експозиціях перш ніж потрапити у виставкові вітрини проходять певну обробку, що складає цілий комплекс заходів, спрямований на запобігання подальших руйнувань і досягнення

 оптимальних умов тривалого збереження тих чи інших старовинних предметів. Це стосується у більшій мірі знахідок, які виявляють археологи. Та це і не дивно, адже виявлені речі тривалий час хоч і перебували у відносному спокої, проте відчували на собі різноманітні впливи середовища перебування, яке наклало на них свій відбиток. Цим пам’яткам  вже реставратори намагаються надати експозиційний вигляд.

Професійна реставрація почала розвиватись паралельно з археологічними дослідженнями та колекціонуванням. Перші відомості про реставраторів датуються середньовіччям, серйозні ж школи професійної реставрації почали складатися в XVII-XVIII століттях. Сьогодні існує безліч видів реставрації, які ділять за різними ознаками. У всіх їх видах основна мета - відновити втрати предмета (дефекти, отримані в результаті експлуатації - сколи, удари, розломи та багато іншого) та поліпшити його зовнішній вигляд, а також законсервувати предмет.  Крім музейної існує і комерційна реставрація. Її мета відновити функціональність. Музейники ж опікуються консервацією, тобто збереженням поточного стану. Хоча інколи й у науковців відбувається і безпосереднє втручання в предмет, проте застосовується воно тільки у випадках крайньої необхідності, наприклад, при очевидних ознаках оборотних процесів руйнування.

Працівники Рівненського обласного краєзнавчого музею тісно співпрацюють з рівненськими  та луцькими археологами з ДП «Рівненська старовина» та ДП «Волинські старожитності», які послуговуються допомогою реставраторів згаданої музейної установи. Ось що розповідає про співпрацю з археологами директор музею Олександр Булига: «У нас нещодавно завершились реставраційні роботи предметів, які у минулому році виявили під час рятівних археологічних розкопок співробітники ДП «Рівненська старовина» у селі Новомильськ Здолбунівського району (урочище Замчище – колишня панська садиба  Тищенків). Варто згадати, що у цьому населеному пункті ще у 70-х роках минулого століття археологам пощастило виявити кубок, що відноситься до волино-люблінської культури (мідний вік, IV тис. до н.е), який перебуває сьогодні в археологічній  експозиції Державного історико-культурному заповідника м. Дубно. У 2012 ж році експедиція  ДП «Рівненська старовина» у складі Валерія Самолюка, Олега   Кожушка та інших археологів  виявила у Новомильську матеріали доби бронзи, пізньоримського часу та періоду XVII- XVIII століть, які після реставрації поповняють фонди та виставкові експозиції музею, з якими зможуть ознайомитися відвідувачі та спробувати відчути справжній дух старовини».

Справді знахідки у Новомильську є досить цікавими. У знайдених археологами «Рівненської старовини» трьох об’єктах пізньоримського часу знаходились численні уламки кружальної кераміки провінційно-римського типу, орнаментоване прясло того ж часу, кістяна голка, бронзовий перстень ранньослов’янського часу. Специфічною  є срібна монета часів римського імператора Луція Аврелія Коммода (180-192). Після реставрації на ній вже чітко почав проглядатися профіль імператора повернутого вліво. Реверс зберігся набагато гірше (затертий), що може свідчити про тривале використання монети. Також археологам пощастило виявити мідні монети періоду Яна Казимира (1649—1668) литовський та коронний типи та  срібні Густава Адольфа періоду Тридцятилітньої війни (1618-1648).

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї усі реставраційні роботи археологічних знахідок проводить художник-реставратор ІІІ категорії Олексій Войтюк. Ось що він розповідає про реставраційні заходи, які 

проводились з предметами з Новомильська: «Загалом було цікаво працювати з віднайденим археологами матеріалом, так як процес реставрації дуже подібний до археологічних досліджень. Це і поетапне розкриття, і постійна фіксація результатів. Досліджувані пам’ятки сильно пошкоджені корозією. В процесі консерваційно-реставраційних заходів були видалені поверхневі корозійні нашарування. Стабілізація виконувалась розчином на основі таніну. Консервація розчином синтетичного воску. Дублювання поверхні пам’яток проводилось за допомогою охолодженої шпаклівки та паяльника».

Ось таким непростим і цікавим є шлях пам’яток матеріальної культури перед тим як вони потрапляють до експозицій музеїв, у яких вже перетворюються з археологічних знахідок на експонати. Наступна наша розповідь про долю та дорогу у музейний світ Пересопницьких земляних «скарбів», виявлених археологами ДП «Рівненська старовина».

 Прес-служба ДП «Рівненська старовина»

Срібна монета часів римського імператора Луція Аврелія Коммода

(180-192)

Накладка, ХVІ –ХVІІ ст. Накладка прямокутна, ажурна, стінки рамки хвилясті у плані, від однієї із стінок відходить гачок, на зворотній стороні збережені чотири стержні для кріплення 

 

Заготовка, ХІ –ХІІІ ст. Заготовка, прямокутний правильно обрізаний брусок, полірований 

 

 

Перстень щитковий, ХІ –ХІІІ ст. Перстень щитковий, круглої форми з двох сторін основами приєднані трикутники, щиток широкий та прикрашений 

 

Переглядів: 1473 | Додав: ВітьОК7187 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]