Категорії розділу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі сайту

Неділя, 25.06.2017, 09:50
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

"Рівненська старовина" ДП ОАСУ

Каталог статей

Головна » Статті » Наукові статті » Археологія

Пшеничний Ю. Археологічні розвідки на території міста Дубна у 2011 р.

Протягом вересня-листопада у Дубні з ініціативи історико-культурного Заповідника, згідно з Відкритим листом №266/00176 форма 3 від 9 червня 2011 р., та дозволом Міністерства культури України № 22308/11 від 11 липня 2011 р. були проведені археологічні розвідки з метою спостереження за станом раніше відомих пам’яток, збору на них підйомного матеріалу та пошуку нових поселень. Внаслідок проведеної роботи обстежено 14 раніше зафіксованих пам’яток та виявлено 2 нові. Також до загального обсягу матеріалів з археологічних пам’яток долучено випадкові знахідки з території          м. Дубна і тараканівського форту, які були передані до історико-культурного Заповідника.

Раніше відомі пам’ятки археології:

1.       м. Дубно, урочище Палестина п. 1. Займає корінну високу лівобережну терасу р. Ікви за 125 м на південь і південний захід від ЦРЛ. Розміри пам’ятки 250х80 м. Стоянка доби палеоліту, поселення трипільської, стжижовської (з домішкою культур мєжановіцької та багатоваликової кераміки) та тшинецько-комарівської культур, могилянської групи. Виявлено крем’яні знаряддя праці періоду фінального палеоліту, кераміку і крем’яні знаряддя праці доби міді і доби бронзи.

2.       м. Дубно, урочище Палестина п.  1а. Займає мис лівого берега р. Ікви за 380 м на південь від ЦРЛ. Розміри 120х70 м. Поселення трипільської культури, стжижовської (з домішкою культур мєжановіцької та багатоваликової кераміки) та тшинецько-комарівської культур, могилянської групи, зубрицької культури.  Виявлено кераміку, крем’яні та кам’яні знаряддя праці добі міді і доби бронзи.

3.       м. Дубно, урочище Палестина п. 2. Займає високий мис лівого берега р. Ікви за 0,12 км на захід від ЦРЛ.  Поселення волино-люблінської культури, трипільської культури, культури кулястих амфор, мєжановіцької культури, тшинецько-комарівської культури, могилянської групи, другої половини  ХІІІ – середини ХVІ ст. Виявлено кераміку і знаряддя праці доби міді і доби бронзи, кераміку Х – першої половини ХІ ст. і ХІІ-ХІІІ ст.

4.       м. Дубно, острів Дубовець. Займає піщану дюну площею 300х70м, яка руйнується кар’єром, в заплаві правого берега р. Ікви за 0,75 км від Спасівської церкви. Стоянка доби мезоліту, поселення мєжановіцької культури, пізнього етапу тшинецько-комарівської культури, могилянської групи, Х ст., місцезнаходження Підборецького монастиря 1592 – 1832 рр. Виявлено крем’яні знаряддя праці періоду мезоліту, кераміку доби бронзи, княжої доби, знахідки XVIII-ХІХ ст.

5.       м. Дубно, урочище Підвісний міст. Займає окреме підвищення в заплаві правого берега р. Ікви, за 0,25 км від на північ від звірогосподарства, біля підвісного мосту. Поселення неолітичного часу, культур: трипільської, кулястих амфор, мєжановіцької, могилянської групи, поморської культури.  Виявлено кераміку періоду неоліту, доби міді і доби бронзи.

6.       м. Дубно, острів Кемпа. Займає окреме підвищення в лівобережній заплаві р. Ікви на якому знаходиться Спасівська церква. Стоянка доби мезоліту. Поселення ХІІІ – ХІV ст., культурні шари Спасо-Преображенського монастиря ХV – ХІХ ст.  Виявлено крем’яні знаряддя праці доби бронзи, кераміку княжої доби, кераміку і кахлі XVII-XIX ст.

7.       м. Дубно, звірогосподарство. Займає південні та західні схили окремого підвищення в правобережній заплаві р. Ікви, частково зайнятого звірогосподарством, за 2 км на північ від залізничного мосту та за 1,5 км на південний захід від Спасівської церкви. Поселення неолітичне, волино-люблінської, стжижовської,  мєжановіцької культур та культури багатоваликової кераміки, тшинецько-комарівської культури, могилянської групи, вельбарської культури, Х – початку ХІ ст., ХІІ – першої половини ХІІІ ст., ХІV – середини ХVІ ст., на південно-західній окраїні – рештки фільварку ХVІІІ ст.  Розміри поселення 500х400 м.  Виявлено крем’яні знаряддя праці періоду неоліту, кераміку вельбарської культури, крем’яний відбійник. Зі сходу пам’ятка руйнується кар’єром, розширення якого у 2011 році призвело до нищення ями вельбарської культури. 

8.       м. Дубно, острів Гобачин. Займає острів серед боліт колишньої заплави р. Ікви, її лівого берега, за 1,5 км на північний захід від Св.-Миколаївської церкви. Пам’ятка в переважній частині зайнята стадіоном. Поселення доби бронзи, монастирський фільварок XVII-XIX ст. Виявлено крем’яні знаряддя праці доби бронзи.

9.       м. Дубно, передмістя Вигнанка. Займає довгий півострів в заплаві лівого берега р. Ікви, за 1,5 км на південний схід від Іваннівського мосту. Поселення мєжановіцької та тшинецько-комарівської культур, могилянської групи, Х – початку ХІ ст., ХІV – середини ХVІ ст. Виявлено крем’яні знаряддя праці доби бронзи.

10.   м. Дубно, біля автосервісу. Займає піщаний мис лівого берега р. Ікви, біля автосервісу та ресторану "Серпанок”.  Стоянка доби мезоліту. Поселення волино-люблінської культури, культури кулястих амфор, мєжановіцької культури, тшинецько-комарівської культури, могилянської групи ранньозалізного віку, передмістя Дубна ХVІ ст. Виявлено кераміку і знаряддя праці доби міді, кераміку доби бронзи, кераміку XIV-XVI ст.

11.   м. Дубно, городище. Займає  корінний мис лівого берега р. Ікви, поруч з замком. Територія пам’ятки практично повністю забудована приміщеннями РЕСу і колишньої трикотажної фабрики, частково зайнята городами. Поселення тшинецько-комарівської культури, могилянської групи, вельбарської культури, культурні шари літописного міста Дубен ІХ – ХІІІ ст., замку князів Острозьких та Любомирських ХІV – ХVІІІ ст.  Виявлено кераміку вельбарської культури, Х – ст.  ХІ,  кін. ХІ – ст. ХІІ, ХІІ – п. п. ХІІІ ст., XVI-XVIII ст. В північно-східній частині пам’ятки, на якій проводився збір підйомного матеріалу, зі сторони річки помітні знівельовані залишки земляного валу.

12.   м. Дубно, передмістя Сурмичі п. 1. Займає корінну терасу правого берега р. Ікви та лівого берега р. Липки, по вул. Садовій та Сурмичі.  Поселення доби міді та бронзи, могилянської групи, вельбарської культури, Х –ХІІІ ст., ХІV – ХІХ ст., могильники стжижовської та тшинецько-комарівської культур. Виявлено крем’яні знаряддя доби міді, доби бронзи, кераміку Х – п. п. ХІ ст., XV-XVIII ст.

13.   м. Дубно, передмістя Сурмичі п. 2. . Займає піщану дюну правого берега р. Ікви та лівого р. Липки при впадінні Липки в Ікву.  Поселення неолітичне, культур кулястих амфор, стжижовської та вельбарської, Х – ХІІІ ст., ХІV – ХVІІІ ст. Виявлено кераміку і кахлі XVI-XVIII ст.

14.   м. Дубно, район Волиця. Займає корінну правобережну терасу правого берега р. Ікви від залізничного мосту до насосної станції. Розміри пам’ятки 1700х200 м. Стоянка доби палеоліту та мезоліту, поселення культур: волино-люблінської, кулястих амфор, стжижовської,  мєжановіцької та культури багатоваликової кераміки, тшинецько-комарівської культури могилянської  групи, культур: зубрицької, вельбарської, празько-корчацької та Луки – Райковецької, Х – початку ХІ ст., ХІ – початку ХІІ ст., ХІІ – першої половини ХІІІ ст., ХІV – середини ХVІ ст. Виявлено крем’яні знаряддя періоду фінального палеоліту, крем’яні знаряддя доби міді, кераміку, крем’яні та кам’яні знаряддя доби бронзи, кераміку ранньозалізного віку і вельбарської культури, кераміку  ХІІ – першої половини ХІІІ ст.

Раніше невідомі пам’ятки археології:

15.   м. Дубно, урочище Палестина п. 4. Пам’ятка займає високий корінний мис лівого берега р. Ікви, за 100 м на схід від крайніх будівель ЦРЛ. Розмір пам’ятки 200х100 м. Поселення мідного віку. Крем’яна майстерня розміром 60х70 см. Виявлено кераміку доби міді.

16.  м. Дубно, передмістя Вигнанка п. 2. Пам’ятка займає мис колишньої заплави р. Ікви, її лівого берега, за 1 км на північ від крайніх будівель по вул. М’ятинській. Історичне передмістя міста Дубна. Виявлено кераміку XVII-поч. ХХ ст.

 

Категорія: Археологія | Додав: Bardecl (22.02.2012) | Автор: Бардецький Андрій
Переглядів: 1339 | Коментарі: 2 | Теги: памятки, знахідки, Тараканівський форт, Дубно, археологія | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
2  
Хокей cool

1  
андрій коли кидаєш на сайт в розділ новини - повідомляй чи мене чи НАУ. тоді іде розсилка. з 1 березня буде керівник прес-центру у вас - Булига Віктор Степанович. його будеш повідомляти

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]