Категорії розділу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі сайту

П`ятниця, 29.03.2024, 14:38
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

"Рівненська старовина" ДП ОАСУ

Каталог статей

Головна » Статті » Наукові статті » Археологія

Пшеничний Ю. Археологічні розвідки на території міста Дубна у 2011 р. Частина 2

Опис виявлених знахідок

Фінальний палеоліт. Виявлено декілька крем’яних знарядь, які відносяться до свідерської культури. Це – кінцевий скребок на сколі покритий білою патиною (рис. 2, 8), з пам’ятки Палестина п. 1 та нуклеус човникоподібної форми вкритий синьою патиною (рис. 1, 5) з пам’ятки Волиця.

Мезоліт. До цього періоду можуть бути віднесені декілька крем’яних знарядь. Це –серединний і бічний різці (рис. 5, 5, 6) та скребки (рис. 5, 4) з пам’ятки о. Дубовець. З пам’ятки Дубно острів Кемпа з певною обережністю до періоду мезоліту можна віднести скребок на первинному сколі та ніж на відщепі. На пам’ятці Палестина п. 2 виявлено невеликий мікролітичний двохкінцевий скребок.

Неоліт. На пам’ятці Дубно, Звірогосподарство виявлено двохсторонній різець на пластині.

Доба міді. Період представлений збірками кераміки трипільської та волино-люблінської культур. Хоча диференціація обох культур ускладнена морфологічною та технологічною  подібністю керамічних виробів [6, с. 23, 47-48].  Особливо це стосується пам’ятки Палестина п. 2.  Тут виявлено кераміку світло-сірого, світло-бежевого, сірого, світло-цеглистого кольорів. Поверхні черепків мучниста на дотик, згладжена часом нерівна, в одному випадку злегка лощена. В глиняному тісті домішки піску й шамоту. Вінця в деяких випадках прикрашені по краю рядом косих насічок та округлих вдавлень. Серед вінець можна виділити ті, які належать мискам. Вони мають сильно розхилені, дещо випуклі, стінки (рис. 2, 6). Решта вінець належить горщикам або горщикоподібним низьким мискам (рис. 2, 1, 2, 4, 5). Подібну кераміку виявлено також на пам’ятках Палестина п. 1а та Палестина п. 1.

На пам’ятках Палестина п. 2 та Автосервіс виявлено кераміку культури кулястих амфор. Перший черепок сірого кольору з домішкою піску в глиняному тісті, орнаментований двома рядами штампу у вигляді коротких прямокутних вертикально видовжених заглиблень між якими іде ряд таких самих заглиблень, схилених одне до одного (рис. 2, 7). Другий черепок чорного кольору з домішками кременю і шамоту в глиняному тісті, прикрашений широким наскрізним вушком.

З крем’яних знарядь праці до енеоліту можна віднести крем’яні пластини виявлені на пам’ятках Автосервіс та Сурмичі п. 1 (рис. 5, 1, 2). Ніж на широкій пластині з пам’ятки Палестина п. 1 (рис. 2, 3), ніж з пам’ятки Вигнанка п. 1, фрагмент ножа з пам’ятки Сурмичі п. 1, ножі  з пам’ятки Палестина п. 2 (рис. 2, 9) та о. Дубовець (рис. 5, 3).   Слід згадати вкладні до серпів трапецієподібної форми з полірованою поверхнею (рис. 1, 7) та на продовгуватій пластині з підгостреним ретушшю лезом з пам’ятки Волиця.

 З пункту Палестина п. 1а походить обушок крем’яного долота прямокутного в перетині, який слід пов’язувати з трипільською культурою. З пам’ятки Волиця походять фрагменти заготовок та спрацьовані екземпляри крем’яних прямокутних в перетині доліт (рис. 5, 8). Ці вироби можна пов’язувати з культурою кулястих амфор, типові зразки кераміки якої раніше були віднайдені на цьому поселені.

Доба бронзи. Представлена знахідками фрагментів посуду культур шнурової кераміки. Кераміку мєжановицької, стжижовської та тшинецько-комарівської культур культури виявлено на пам’ятці Палестина п. 1 і Палестина п. 1а (рис. 2, 10), Автосервіс,   о. Дубовець. До мєжановицької культури відноситься керамічна лишка, діаметром – 2,8 см, виточена зі стінки посудини з пам’ятки Волиця (рис. 1, 3). Також з пам’ятки Волиця походить збірка кераміки стжижовської культури. Це – вінця посудин цеглистого, сірого, коричневого та чорного кольорів зі згладженою поверхнею. В глиняному тісті присутні домішки піску й шамоту. Вінця орнаментовані відтисками шнура: парними горизонтальними в два і більше рядів, одинарними горизонтальними, короткими косими – парними та одинарними, різним комбінуванням описаних варіантів, рядками косих насічок. Профіль вінець в більшості випадків прямий витягнутий вертикально вгору, злегка нахилений назовні чи всередину. Часто присутнє потовщення на зовнішньому боці у вигляді по-різному вираженого валика.  Рідше вінце просто відігнуте назовні.

Чисельна збірка кераміки з цієї ж пам’ятки може бути віднесена до тшинецько-комарівської культури. Це – вінця та стінки цеглистого, сірого, коричневого, бежевого, зрідка чорного кольору з загладженою або лощеною поверхнею, домішками кременю, піску й шамоту в глиняному тісті. Вони часто прикрашені парними і одинарними вдавленнями, горизонтальними паралельними вузькими чи широкими лініями, інколи в поєднанні з V-подібними лінійними розгалуженнями, клиноподібними вдавленнями, округлими заглибленнями різного розміру, накольчастим та нотним орнаментом, різними комбінаціями описаних варіантів. Асортимент посуду можна в загальному поділити на горщики і миски, окремо виділивши фрагмент стінки друшляка. 

Типові для культур епохи бронзи лінзовидні в перетині сокири та їхні фрагменти виявлені на пам’ятках Волиця, Палестина п. 1 (5, 7), о. Горбачин та Вигнанка п. 1.                З Волиці походять два крем’яних ретушери лінзовидної в перетині форми (рис. 5, 9). До знарядь культур шнурової кераміки відносяться також фрагменти і заготовки серпів з розширеною основою, крем’яні ретушери з пам’ятки Волиця (рис. 1, 8), скребок і спрацьоване крем’яне свердло з о. Дубовець свердло-проколку та скребок з пам’ятки Палестина п. 2, уламок свердленої сокири з крупнозернистого каменю з пам’ятки Палестина п. 1а, скребок з Волиці (рис. 1, 6) і Палестини п. 1а. На пам’ятці Волиця було знайдено фрагмент кам’яної свердленої сокири (рис. 1, 1), яка після поломки продовжувала використовуватися.

До рідкісних знахідок треба віднести фрагмент навершя кам’яної булави рожевуватого кольору кулясто-сплюснутої форми діаметром – 5,5 см, висотою – 4,4 см, діаметром   отвору в середині – 1,3 см. Отвір робився двобічним свердлінням, оскільки він поступово розширений від центру до країв, сягаючи діаметру приблизно 1,7 см (рис. 1, 2).  Кам’яні булави  були широко розповсюдженні в епоху бронзи серед степових культур. Вони належали до престижного виду озброєння та виступали символічним атрибутом влади [4, с. 42-43]. Поява таких знарядь на пам’ятках культур шнурової кераміки може розглядатися як наслідок економічних та соціальних контактів зі степовими культурами, зокрема катакомбного кола та культури багатоваликової кераміки. В середовищі останньої подібні булави широко відомі, зокрема серед предметів Бородінського скарбу [3, с. 143]. Про перебування на поселеннях Дубенщини населення культури багатоваликової кераміки свідчать знахідки фрагментів її кераміки. В попередні роки їх було виявлено на пам’ятці Дубно, Волиця [5, с. 574].

Римський час. Фрагменти кераміки вельбарської культури знайдено на пам’ятках Звірогосподарство, Волиця та Городище. Це вінця посудин сірого, чорного та темно-коричневого кольору з домішками шамоту і дрібної білої жорстви в глиняному тісті та лощеною поверхнею (рис. 4, 1-3).

Слов’яно-руська доба. До цього часу відносяться знахідки гончарної кераміки Х-ХІ ст. з пам’яток Городище (рис. 4, 4, 5), Палестина п. 2, о. Дубовець, Сурмичі п. 1;  кін. ХІ-поч.  ХІІ ст. з пам’яток Городище (рис. 4, 6, 7), Палестина п. 2;  ХІІ-п. пол. ХІІІ ст. – Городище (рис. 4, 10-12), Палестина п. 2, Волиця, о. Кемпа. Знайдено фрагменти орнаментованих стінок давньоруського часу.

Литовсько-польська доба. Знайдено фрагменти вінець сіроглиняних та білоглиняних гончарних горщиків з потовщеним верхнім краєм та присутнім з внутрішнього боку колінчастим переламом на пам’ятках Сурмичі п. 1, Палестина п. 2, Автосервіс. Вінця оздоблені по краю наліпною хвилькою. Така кераміка побутувала у XIV-XVI ст. Чимало подібних зразків було виявлено під час археологічних розкопок в центральній частині м. Дубна [8, с. 14]. Пізнішу хронологічну групу становлять фрагменти вінець переважно сіроглиняних, рідше білоглиняних гончарних горщиків, які плавно відігнуті назовні інколи з невеликою закраїною з зовнішнього боку. Переважно ці уламки належать кухонним горщикам, однак окремі зразки можна віднести до столового посуду. Вони розписані узорами коричневого або червоного кольору, орнаментовані вдавленнями по краю вінець і плечиках, рядами врізних трикутних переламів, лощеними смугами. Таку кераміку виявлено на пам’ятках Палестина п. 2, Городище, Вигнанка п. 2, Сурмичі п.1, Сурмичі п. 2. Зразки подібних вінець відносяться до XVII-XVIII ст. [8, с. 12]. До цього ж проміжку слід віднести і фрагменти мореної миски з пам’ятки Сурмичі п.2. До ХІХ ст.-поч. ХХ ст. відносяться фрагменти вінець морених горщиків та макітер з пам’ятки Вигнанка п.2 .

До XVIII ст. слід віднести сіроглиняну миску конічно-циліндричного типу розмальовану мінімалістичним квітковим візерунком коричневого кольору, вкриту прозорою поливою (рис. 3, 1). Подібні миски були знайдені також у Дубні під час досліджень споруди №2 на Підборецькому монастирі [2, с. 111].

Окремою чітко вираженою категорією знахідок даного періоду є фрагменти коробчастих кахель з о. Кемпа та Сурмичі п. 2. Знахідки з о. Кемпа представлені в переважаючій кількості неполив’яними виробами сірого кольору.  Вони оздобленні рельєфним рослинним та геометричним візерунком і не мають бортика по краю лицевої сторони (рис. 3, 3). Такі кахлі датуються другою половиною XVII-XVIII ст. [7, с. 11].  Виняток становить зразок світло-цеглистого кольору з бортиком, прикрашений великою стилізованою, рельєфною суницею (рис. 3, 2). Вона є найранішою з усієї збірки і датується першою половиною XVII ст. [1, с. 52]. Один зразок безбортикової кахлі, оздоблений рослинно-геометричним орнаментом покритий зеленою поливою (рис. 3, 4) можна віднести до XVIII-поч. ХІХ ст. Фрагмент світло-бежевої кахлі з пам’ятки Сурмичі п. 2 оздоблений складним рельєфним орнаментом у вигляді багатьох малих та одинарних великих ромбів, вписаних  у широкі смуги в поєднанні з рослинним орнаментом датується XVII-XVIII ст. Знахідки кахель з о. Кемпа можна безсумнівно пов’язувати з існуванням на ньому Спасо-Преображенського монастиря, для якого у 1643 р. було збудовано муровану церкву.

            Знахідки з тараканівського форту.   З форту походить знахідка керамічної плитки з підлоги восьмигранної форми бежевого кольору, шириною – 16,5 см, товщиною – 1,8 см. З внутрішньої сторони по центру в колі розташована рельєфна емблема, по зовнішньому краї якої іде напис «(ТО)ВАРИЩЕСТВО БАРОН БЕРГЕНГЕЙМ…» (рис. 3, 7). Виробництво здійснювалося на харківському заводі  теракотових та керамічних виробів Е.Е. Бергенгейма. Виробництво вогнестійкої та кислотостійкої  плитки для підлоги та тротуарів на заводі започатковано з 1892 р., тому можна вважати,  що використання подібних виробів на форті відбулося після цього року. Можна також припускати, що цей завод забезпечував будівництво форту керамічними та каналізаційними трубами.  

           На території форту були знайдені дві сильно фрагментовані скляні чайні банки чотиригранної форми зеленого та молочного кольору. На одній із сторін банки знаходиться напис «Чай», виконаний в ієрогліфній стилістиці, під ним монограма «ПБ». На протилежній стороні по середині знаходиться зображення двохголового орла, над яким напис «ТОВАРИЩЕСТВО (далі під гербом) ПЕТРА БОТКИНА СИНОВЬЯ В МОСКВЕ» (рис. 3, 6). Назва належить найбільшому підприємству чайної торгівлі в Російській імперії, яке було створене у 1893 р. з управлінням в Москві. Знахідки фірмових чайних посудин на форті відповідно дозволяє говорити про постачання сюди згаданим товариством чаю.

         Інші знахідки з території Дубна. Представлені, випадково виявленим в ур. Шибена Гора, круглим плоским, виготовленим з міді, відпускним жетоном військовослужбовця 14-ї роти 41-го Селенгінського полку (рис. 3, 5). Знахідкою з території військового містечка фаянсової посудини у вигляді хатки шестигранної форми, з зображеними лучковими вікнами, стилістично означеними рослинним мотивом, ставнями, кутовою різьбою та паралельними лініями, які імітують фундамент. Ззовні посудина покрита зеленою поливою.  Може бути датована кін. ХІХ-початком ХХ ст.

 

Короткі висновки

          Внаслідок проведених досліджень в околицях міста Дубна виявлено збірки археологічних матеріалів від часу фінального палеоліту до поч. ХХ ст., які собою доповнюють відомості про культуру давнього населення м. Дубна. Виявлення нових пам’яток – Палестина п. 4 та Вигнанка п. 2 показує, що процес остаточно сформованої картини археологічних пам’яток міста і його околиць є ще не завершеним. Виявлення поселення доби міді Палестина п. 4 з крем’яною майстернею дозволяє розширити територію раніше відомих поселень волино-люблінської та трипільської культур в північній окраїні міста в урочищі Палестини. Пам’ятка Вигнанка п. 2 завдяки матеріалам XVIII-ХІХ ст. дозволяє більш точніше реконструювати місцезнаходження історичного передмістя Дубна – Вигнанка. Разом з тим дослідження деяких поселень ускладнене наявністю дернового шару (о. Дубовець, Сурмичі п. 1 та п. 2, о. Горбачин). Культурний шар більшості пам’яток нищиться господарською діяльністю людини, в двох випадках – о. Дубовець та Звірогосподарство руйнуються цілі об’єкти. В першому випадку це – об’єкти пізньосередньовічного монастиря, які могли б дати унікальні знахідки для реконструкції його діяльності, в другому – господарська яма вельбарської культури. Причиною цьому є щорічне розширення піщаних кар’єрів на згаданих пам’ятках, тому існують серйозні підстави для проведення рятівних шурфувань знищуваних об’єктів.

 

 

Використана література

1.      Виногродська Л. До питання про хронологію середньовічної кераміки Новгорода-Сіверського // Археологія. – Вип. 61. – 1988.

2.      Бардецький А., Пшеничний Ю., Ткач В. Дослідження споруди №2 на острові Дубовець в місті Дубні // Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти. – Дубно, 2008.

3.      Клочко В. І. Озброєння та військова справа давнього населення України  (5000-900 рр. до Р. Х.). – К., 2006.

4.      Сорокіна С. А. Кам’яні навершя булав доби енеоліту та бронзи // Архелогічні студії. – К., 2005. – Вип. 20.

5.      Ткач В. Пам’ятки доби ранньої бронзи в середній течії р. Ікви (культури шнурової кераміки) // Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. – Луцьк, 2007.

6.      Пелещишин М. А. Поселення мідного віку біля сіл Костянець і Листвин у Західній Волині. – Львів, 1997.

7.      Прищепа Б. А., Ткач В. В., Чекурков В. С. Звіт про археологічні розкопки у м. Дубно на ділянці на розі вул. Д. Галицького та Кирила і Мефодія у 2007 р. – Рівне, 2009.

8.      Прищепа Б. А., Ткач В. В., Чекурков В. С. Звіт про археологічні розкопки у м. Дубно на ділянках на вул. Кирила і Мефодія, №26 та №8-10 у 2005 р. – Рівне, 2008.

Категорія: Археологія | Додав: Bardecl (22.02.2012)
Переглядів: 1708 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]