"Рівненська старовина" ДП ОАСУ

Археологічні дослідження в Пересопниці у 2015 р.

duben — Fri, 07 Aug 2015 13:09:21 GMT

Археологічні дослідження в Пересопниці у 2015 р.

Археологічні роботи проведені у липні 2015 р. експедицією державного підприємства «Рівненська старовина» Інституту археології НАН України. Керівник експедиції – Прищепа Б.А. У складі експедиції працювали студенти історико-соціологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету, що проходили археологічну практику та співробітники культурно-археологічного центру «Пересопниця». Велику допомогу експедиції надав ігумен Пересопницького монастиря отець Григорій.

Роботи проводились на східній окраїні с. Пересопниця в урочищі Пастівник на території, яка відведена Пересопницькому монастирю (розкопи № 7, 10), а також у центральній частині урочища (розкопи № 9, 11), у південно-західній частині урочища (розкопи № 6, 8). Всього досліджено 306 кв. м площі археологічної памʼятки.

Найбільш ранні археологічні матеріали, виявлені в ході розкопок, відносяться до бронзового віку (3–2 тис. до н. е.). Це уламки ліпних посудин і вироби з кременю.

Велике словʼянське поселення в урочищі Пастівник існувало в Х ст. В розкопі 8 досліджено напівземлянкове житло і господарську будівлю цього часу. Житло мало чотирикутний котлован розмірами близько 4×4 м, заглиблений в ґрунт на 0,7–0,9 м. У північно-західному куті знаходилась піч, нижня частина якої була споруджена із глини, а склепіння було складене із каміння. На захід від житла знаходилась господарська будівля із великою нішоподібною піччю. Черінь печі був замощений камінцями та уламками гончарних горщиків. Будівлі з такими печами використовувались словʼянами для випічки хліба. Ще одну господарську будівлю Х ст. із двома нішоподібними печами було відкрито в розкопі № 9.

Цікаві знахідки отримані під час досліджень котловану будівлі ХІІ – першої половини ХІІІ ст. в розкопі № 6. У заповненні котловану зібрано велику кількість уламків гончарного посуду та різноманітні знаряддя праці (ножі, шило), побутові вироби (кістяний гребінець, деталі залізних замків). Унікальною знахідкою є свинцева висла печатка із зображеннями та написами на обох сторонах. В культурному шарі на різних ділянках трапилося багато знахідок, які свідчать про розвиток ювелірного ремесла в ХІІ – першій половині ХІІІ ст. Це відходи виробництва та готові вироби: поясні пряжки, ґудзики, натільні хрестики.

В центральній частині урочища Пастівник біля камʼяного хреста досліджено ділянку із захороненнями ранніх християн ХІІ – першої половини ХІІІ ст. На захід від могильника виявлено рів, який оточував кладовище у період Київської Русі.

Після опрацювання колекцій вони будуть передані до культурно-археологічного центру «Пересопниця».

Дослідження на місці дитинця літописного Дубена

duben — Thu, 23 Jul 2015 15:17:22 GMT

В результаті укладеної угоди про співпрацю між Державним історико-культурним заповідником м. Дубна і ДП НДЦ «Рівненська старовина» ІА НАНУ 16 липня було розпочато археологічні дослідження на території дитинця літописного Дубена. Наукова важливість цих робіт обумовлена фрагментарними і узагальненими відомостями про цю важливу пам’ятку археології на території міста. В 40–50-х рр. минулого століття її територію було пристосовано під промислову і житлову забудову. Тоді в ході планування було зруйновано земляні укріплення, фундаментами будівель знищено значну площу культурного шару, решту поверхні заасфальтовано та віддано під городи. Не зважаючи на це в 1974 р. дитинець було взято на баланс Міністерства культури СРСР, а пізніше його територію виділено в охоронну зону Державного історико-культурного заповідника м. Дубна.

Інтерес до дослідження пам’ятки викликаний потребою поглиблення вивчення історії цього найдавнішого соціально-військового осередку міста з літописних часів і до пізнього середньовіччя, коли на базі давньоруських укріплень тут було збудовано перший замок князів Острозьких. Зокрема планується уточнити етапи заселення, віднайти сліди проживання соціально-привілейованих мешканців, по можливості встановити конструктивні особливості та призначення наявних на території пам’ятки залишків давніх споруд.

Фрагментарні відомості щодо історії розвитку городища були отриманні в минулий час завдяки дослідженням М. І. Островського, М. Ю. Смішка, Б. А. Прищепи. Тепер є можливість віднайти нові археологічні джерела, які дозволять краще зрозуміти особливості функціонування давнього дитинця, привернути увагу науковців та краєзнавців до його важливої ролі в ранньоміській історії Дубна.

Ексгумація вояків Війська Польського. 01 вересня

ВітьОК — Tue, 02 Sep 2014 18:28:42 GMT

Дослідження у Гайках-Ситенських

У понеділок 01 вересня, у сімдесят п’яту річницю початку Другої світової війни, міжнародною експедицією ДП «Рівненська старовина» (директор Ю.Харковець),ДП «Волинські старожитності» (директор О. Златогорський, Україна) та Радою охорони пам’яті, боротьби та мучеництва (представник доктор Д Семіньська, Республіка Польща) провели ексгумацію солдатів Війська Польського, що загинули у вересні 1939 року внаслідок радянського бомбардування на станції Гайки, нині село Гайки-Ситенські Радивилівського району Рівненської області. В експедиції взяли участь Юрій Харковець, Тарас Верба,Михайло Вашета, Сергій Шабловський, Руслан Форманюк, Анастасія Данилюк таВіталій Затворніцький з боку України та Домініка Семіньська, Адам Кучинські таМіхал Семіньські з польського боку.
В ході досліджень було виявлено останки 15 вояків, укладених у дві невеликих могили, 5 осіб у могилі №1 та 10 у могилі №2. Поховані мали ознаки численних травм, отриманих очевидно при бомбардуванні. Поховані солдати були разом з військовою формою, про що свідчать численні знахідки ґудзиків, залишків військової форми, ременів та взуття. З особистих речей було виявлено люстерка, монети часів ІІ Речі Посполитої, католицькі хрестики та іконки, а також чотири особистих жетони, що маємо надію дозволять встановити особи похованих. Нажаль всі вони сильно короновані, що значно ускладнює роботу з цим важливим матеріалом. Триває робота з очистки виявлених матеріалів, а також антропологічне дослідження останків загиблих.
Також хочемо подякувати голові Ситенської сільської ради Гуменюку Андрію Дмитровичу в організації та проведенні даного дослідження. Завдяки таким людям та праці дослідників маємо надію буде встановлено імена багатьох невідомих солдатів, що загинули на нашій території в роки Другої світової війни.

Співпраця археологів та музейників або Новий вигляд предметів старовини.

ВітьОК7187 — Sun, 24 Mar 2013 14:07:31 GMT

Досить часто пам'ятки матеріальної культури, які ми бачимо у різноманітних музейних експозиціях перш ніж потрапити у виставкові вітрини проходять певну обробку, що складає цілий комплекс заходів, спрямований на запобігання подальших руйнувань і досягнення

оптимальних умов тривалого збереження тих чи інших старовинних предметів. Це стосується у більшій мірі знахідок, які виявляють археологи. Та це і не дивно, адже виявлені речі тривалий час хоч і перебували у відносному спокої, проте відчували на собі різноманітні впливи середовища перебування, яке наклало на них свій відбиток. Цим пам’яткам вже реставратори намагаються надати експозиційний вигляд.

Професійна реставрація почала розвиватись паралельно з археологічними дослідженнями та колекціонуванням. Перші відомості про реставраторів датуються середньовіччям, серйозні ж школи професійної реставрації почали складатися в XVII-XVIII століттях. Сьогодні існує безліч видів реставрації, які ділять за різними ознаками. У всіх їх видах основна мета - відновити втрати предмета (дефекти, отримані в результаті експлуатації - сколи, удари, розломи та багато іншого) та поліпшити його зовнішній вигляд, а також законсервувати предмет. Крім музейної існує і комерційна реставрація. Її мета відновити функціональність. Музейники ж опікуються консервацією, тобто збереженням поточного стану. Хоча інколи й у науковців відбувається і безпосереднє втручання в предмет, проте застосовується воно тільки у випадках крайньої необхідності, наприклад, при очевидних ознаках оборотних процесів руйнування.

Працівники Рівненського обласного краєзнавчого музею тісно співпрацюють з рівненськими та луцькими археологами з ДП «Рівненська старовина» та ДП «Волинські старожитності», які послуговуються допомогою реставраторів згаданої музейної установи. Ось що розповідає про співпрацю з археологами директор музею Олександр Булига: «У нас нещодавно завершились реставраційні роботи предметів, які у минулому році виявили під час рятівних археологічних розкопок співробітники ДП «Рівненська старовина» у селі Новомильськ Здолбунівського району (урочище Замчище – колишня панська садиба Тищенків). Варто згадати, що у цьому населеному пункті ще у 70-х роках минулого століття археологам пощастило виявити кубок, що відноситься до волино-люблінської культури (мідний вік, IV тис. до н.е), який перебуває сьогодні в археологічній експозиції Державного історико-культурному заповідника м. Дубно. У 2012 ж році експедиція ДП «Рівненська старовина» у складі Валерія Самолюка, Олега Кожушка та інших археологів виявила у Новомильську матеріали доби бронзи, пізньоримського часу та періоду XVII- XVIII століть, які після реставрації поповняють фонди та виставкові експозиції музею, з якими зможуть ознайомитися відвідувачі та спробувати відчути справжній дух старовини».

Справді знахідки у Новомильську є досить цікавими. У знайдених археологами «Рівненської старовини» трьох об’єктах пізньоримського часу знаходились численні уламки кружальної кераміки провінційно-римського типу, орнаментоване прясло того ж часу, кістяна голка, бронзовий перстень ранньослов’янського часу. Специфічною є срібна монета часів римського імператора Луція Аврелія Коммода (180-192). Після реставрації на ній вже чітко почав проглядатися профіль імператора повернутого вліво. Реверс зберігся набагато гірше (затертий), що може свідчити про тривале використання монети. Також археологам пощастило виявити мідні монети періоду Яна Казимира (1649—1668) литовський та коронний типи та срібні Густава Адольфа періоду Тридцятилітньої війни (1618-1648).

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї усі реставраційні роботи археологічних знахідок проводить художник-реставратор ІІІ категорії Олексій Войтюк. Ось що він розповідає про реставраційні заходи, які

проводились з предметами з Новомильська: «Загалом було цікаво працювати з віднайденим археологами матеріалом, так як процес реставрації дуже подібний до археологічних досліджень. Це і поетапне розкриття, і постійна фіксація результатів. Досліджувані пам’ятки сильно пошкоджені корозією. В процесі консерваційно-реставраційних заходів були видалені поверхневі корозійні нашарування. Стабілізація виконувалась розчином на основі таніну. Консервація розчином синтетичного воску. Дублювання поверхні пам’яток проводилось за допомогою охолодженої шпаклівки та паяльника».

Ось таким непростим і цікавим є шлях пам’яток матеріальної культури перед тим як вони потрапляють до експозицій музеїв, у яких вже перетворюються з археологічних знахідок на експонати. Наступна наша розповідь про долю та дорогу у музейний світ Пересопницьких земляних «скарбів», виявлених археологами ДП «Рівненська старовина».

Прес-служба ДП «Рівненська старовина»

Срібна монета часів римського імператора Луція Аврелія Коммода

(180-192)

Накладка, ХVІ –ХVІІ ст. Накладка прямокутна, ажурна, стінки рамки хвилясті у плані, від однієї із стінок відходить гачок, на зворотній стороні збережені чотири стержні для кріплення

Заготовка, ХІ –ХІІІ ст. Заготовка, прямокутний правильно обрізаний брусок, полірований

Перстень щитковий, ХІ –ХІІІ ст. Перстень щитковий, круглої форми з двох сторін основами приєднані трикутники, щиток широкий та прикрашений

Семінар-нарада з актуальних питань охорони культурної спадщини.

ВітьОК7187 — Mon, 19 Nov 2012 14:10:16 GMT

На базі Рівненського краєзнавчого музею з 13 по 15 листопада з ініціативи управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації відбулась семінар-нарада з актуальних питань охорони культурної спадщини, у якій взяли участь начальники відділів культури і туризму райдержадміністрацій та виконкомів Рад міст обласного значення Рівненської області.

Основною темою семінару була тема збереження пам’яток культурної спадщини зокрема пам’яток археології та нововиявлених археологічних об’єктів.
Безпосередню та досить активну участь у роботі семінару взяли й науковці охоронної археологічної служби України. Так директор ДП «Рівненська старовина» Юрій Харковець розповів учасникам про процедуру проведення наукової археологічної експертизи відповідно до вимог чинного законодавства,

наголосивши про обов'язковість призначення археологічної експертизи при землевідводах з метою збереження археологічних об’єктів. Директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський у своєму виступі висвітлив значення, яке має наукова археологічна експертиза для збереження пам’яток археології та навів негативні приклади коли на Волині районні комісії по підготовці документації на аукціон інколи дають погодження на продаж ділянок, без проведення археологічної експертизи, в багатьох випадках з розміщеними на них пам’ятками археології. Заступник ДП «Рівненська старовина» Богдан Прищепа ознайомив учасників з сучасними археологічними дослідженнями та новими знахідками та відмітив, що тільки завдяки проведенню ряду наукових археологічних експертиз в Рівненській області, зокрема у с. Пересопниця, Рівненського р-ну, с. Новомильськ, Здолбунівського р-ну, м. Дубно та у інших населених пунктах області були виявлені та досліджені пам’ятки археології.

Директор Рівненського краєзнавчого музею Олександр Булига провів практичне заняття, представивши учасникам експонати з археологічної колекції музею.

Начальник відділу охорони історико-культурної спадщини управління культури і туризму Юрій Калітинський ознайомив учасників з делегованими повноваженнями щодо погодження проектів відведення земельних ділянок.
Проведення таких нарад беззаперечно підвищить кваліфікаційний рівень працівників органів культури, що сприятиме збереженню та фаховому дослідженню об'єктів культурної спадщини краю.

Прес-служба ДП "Рівненська старовина"

У Луцьку наші колеги виявили скарб

ВітьОК7187 — Wed, 07 Nov 2012 08:05:06 GMT

Під час проведення археологічних досліджень у м. Луцьку на вулиці Кафедральна,13 виявлено скарб. Це металевий гаманець 1930-х рр., в якому зберігалося 2 золоті каблучки та 5 срібних монет Миколи ІІ. Нагадаємо, що це 4-й скарб, виявлений ДП "Волинські старожитності" протягом року. А на Кафедральній,13 роботи ще тривають.

Прес-центр ДП "Волинські старожитності"

Чорні археологи Волині оголосили війну науковцям! - сюжет проекту "Критична точка"

ВітьОК — Sat, 27 Oct 2012 14:19:35 GMT

У Рівному відбулася історико-краєзнавча конференція

mrzlatik — Sat, 06 Oct 2012 06:49:13 GMT

5 жовтня у Рівненському краєзнавчому музеї відбулася історико-краєзнавча конференція, присвячена 80-річчю від дня народження визначного рівненського краєзнавця та музейника Гурія Васильовича Бухала.
Конференція зібрала дослідників з різних куточків України: Рівного, Луцька, Києва, Брод, Дніпропетровська, Маріуполя. У центрі повідомлень на пленарному засіданні була постать Гурія Васильовича Бухала - дослідника минувшини Рівненщини, відомого своїми публікаціями про Берестецьку битву, Анну Оленіну, Івана Огієнка, Уласа Самчука, Федора Штейнгеля, Миколу Теодоровича, княгиню Несвицьку, Антоніну Горохович, Георгія Шарпака, Ніла Хасевича, Тараса Бульбу-Боровця, Брусиловський прорив, Українську Повстанську Армію, Гощу, Остріг, Корець. На конференції зі спогадами про дослідника виступили його син Олексій Бухало, директор Рівненського музею Олександр Булига, Юзеф Нікольченко, Володимир Мушировський, Галина Данильчук, Людмила Шлапак.
Учасники конференції відвідали також місце Гурбівської битви УПА у квітні 1944 року (на межі сучасних Рівненської (Здолбунівського, Дубенського та Острозького районів) та Тернопільської (Кременеччина) областей.
Під час секційних виступів були представлені дослідження волинських археологів: співробітників ДП "Рівненська старовина" Богдана Прищепи, Миколи Хомича у співавторстві з краєзнавцем Михайлом Славінським про поселення давньоруських металургів біля села Велика Клецька Корецького району, Віталія Ткача про багатошарову пам'ятку Клюки-2 на річці Іків та співробітників ДП "Волинські старожитності" Михайла Вашети та Олексія Златогорського про результати археологічних досліджень в с. Пересопниця 2011 року.
Варто зазначити також, що ще до початку конференції у видавництві ДП "Волинські старожитності" вийшов збірник її матеріалів під назвою "Наукові записки. Випуск Х".

Прес-центр ДП "Волинські старожитності",
Фото О. Романчука

Рівнеські археологи на міжнароній конференції в Жешові

Bardecl — Thu, 27 Sep 2012 11:20:08 GMT

В польському місті Жешов (столиці Підкарпатського воєводства) відбулась щорічна конференція Асоціації залізного віку (Arbeitsgemeinschaft Eisenzeit), яка є підрозділом Німецької археологічної асоціації (West- und Süddeutschen Verbandes für Altertumsforschung) - провідним об'єднанням археологів Центральної Європи. Традиційно ця конференція проводиться кожного року в іншому місті, серед яких були Відень, Бремен, Гамбург, Гальштат, Лейбціг, Франкфурт, Гельдердерг та ін.

Цього разу вона відбулась на базі Жешовського районного музею (Muzeum Okregowe w Rzeszowie) за сприяння Жешовського інституту археології (Instytut Archeologii Uniwersytetu Rzeszowskiego) і Фундації жешовського археологічного осередку (Fundacja Rzeszowskiego Osrodka Archeologicznego). Тема цьогорічної конференції - ""Зброя - насильство - війна" ("Waffen - Gewalt - Krieg"), а крізь її призму було розглянуто питання, які стосуються процесу латенізації Європи, і особливо теренів Польщі, так як значну частину своїх наукових досягнень мали можливість представити польські науковці. На зібранні були присутні науковці майже всіх провідних польських археологічних осередків (Варшави, Торуня, Любліна, Жешова, Гданська, Кракова). Серед учасників конференції були також вчені з Праги, Берліну, Софії, Загреба, Відня, Будапешту, Братислави та ін. Мовами спілкування були німецька, англійська, французька і майже всі учасники вільно володіли трьома. (Програма - http://www.ag-eisenzeit.de/)

Україну представляли Йосип Кобаль з Ужгорода та молодший науковий співробітник ДП "Рівненська старовина" Бардецький Андрій зі своєю дружиною Бардецькою Оленою. Останні презентували огляд культур ранньозалізного віку Волині на постеровій сесії конференції.

В програму було включено також поїздку до Польських Карпат з оглядом пам'яток дерев'яного храмового зодчества внесених до списку ЮНЕСКО, найдавніша з яких датується другою половиною ХV ст. Цікаво, що більшість з них були греко-католицькими костелами, пов'язаними з етнічними українцями. Завершено екскурсію в етнографічному скансені народної архітектури в місті Сянок на берегах р. Сяну. В цьому музеї широко представлена лемківська дерев'яна архітектура.

Наступна конференція відбудеться у німецькому містечку Глауберг (Гессен), біля якого знаходиться відоме кельтське городище (оппідум), інтерпретоване як міжрегіональний центр латенської культури. Тут були досліджені князівський курган і ритуальний комплекс, які відкрили нову сторінку в розумінні ранньої кельтської Європи. Особливо відомим це місце є завдяки знайденій скульптурі кельтського воїна. Представники ДП "Рівненська старовина" також були запрошені до участі, і маємо надію наступного року відвідати це місце.

Андрій і Олена Бардецькі на засіданні конференції.

Виступає Й. Кобаль (Ужгород).

Костел Всіх святих в Близне.

Українська греко-католицька церква в Улучі (1659 р.).

Скансен в м. Сянок.

Андрій Бардецький,
Прес-центр ДП "Рівненська старовна"

Археологічна експедиції у Хрінниках

ВітьОК — Thu, 23 Aug 2012 07:25:47 GMT

Двадцятий сезон працює на Рівненщині археологічна експедиція, яка досліджує численні пам’ятки на берегах Хрінницького водосховища, що в Демидівському р-ні. Її очолює доктор історичних наук, заступник директора Інституту археології НАНУ Денис Никодимович Козак.

У польовий сезон 2012 р. археологічні розкопки проводяться на $CUT$двох поселеннях: в урочищі «Шанків яр» між селами Хрінники та Набережне і в урочищі «Високий берег» на окраїні с. Хрінники. В експедиції працюють студенти Рівненського державного гуманітарного університету, які проходять археологічну практику після першого року навчання.

В урочищі «Шанків яр» знаходиться багатошарове поселення, на якому найбільш ранні знахідки датуються ІV тисячоліттям до н. е. (мідний вік), а заключні етапи заселення у середньовіччі охоплюють період від VІІ–VІІІ ст. до ХV ст. Значне поселення тут існувало у пізньоримський час (ІІІ – початок V ст. н. е.). Під час цьогорічних досліджень на поселенні виявлено споруди раннього залізного часу поморської культури другої половини І тис. до н. е. та вельбарської культури ІІІ–ІV ст. н. е. Появу цих поселень на Волині археологи пояснюють переселенням значної кількості населення із заходу, з території сучасної Польщі.

На поселенні в урочищі «Високий берег» відкрито цікавий заглиблений в ґрунт об’єкт бронзового віку. В ньому зібрано уламки посудин, які віднесені до культури кулястих амфор та вироби з кременю, зокрема, масивний серп. Це один з найдавніших серпів подібного типу, серед тих, які виявлені на території Волині. Знахідки датовані першою половиною ІІІ тис. до н. е.

Вдалося повністю розкопати два слов’янські житла-напівземлянки із глинобитними печами. Одне житло датоване Х ст. В ньому трапилися уламки гончарного горщика та прясельце, виготовлене із щільної крейди (мергелю). Інше житло загинуло від пожежі приблизно в першій половині ХІІ ст. Збереглися обвуглені рештки дерев’яних деталей, які дозволяють вивчити особливості конструкцій стін середньовічного слов’янського житла.

Заступник директора ДП "Рівненська старовина"

Богдан Прищепа