Категорії розділу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі сайту

П`ятниця, 29.03.2024, 10:36
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

"Рівненська старовина" ДП ОАСУ

Каталог статей

Головна » Статті » Наукові статті » Археологія

Войтюк О. Замок в с.Муравиця Млинівського району Рівненської області в XV - першій половині ХVI ст. за археологічними матеріалами

Олексій Войтюк (Рівне)

Замок в с. Муравиця Млинівського району Рівненської області в XV - першій половині XVII ст. за археологічними матеріалами

 

Містечко Муравиця литовсько-польської доби на сьогодні являє собою частину м. Млинів. Для дослідження його історії автор опирався на два тини джерел – це документи, які підтверджують існування даного об’єкта у вказаний період, і археологічні матеріали, котрі беззаперечно характеризують рівень достатку і матеріальну культуру населення досліджуваної пам'ятки.

Документи, які несуть інформацію про Муравицю, досить обмежені у своїй кількості і, крім того, висвітлюють не всі аспекти життя середньовічного містечка. У цьому питанні було зроблено акцент на праці Саса П. [7] і Зайця А. [3]. Обидва автори піднімають масив документів, котрі вичерпно описують рівень матеріальної культури містечка. Це, в основному, характеристика містечка за відомими нормативно-правовими документами.

Муравицьке городище знаходиться в північно-західній частині селища Млинів. Ріка Іква робить тут вигин, в східній частині якого знаходилось село Муравиця.

Для побудови давньої фортеці використали природний останець заввишки 6-8 м у долині правого берега Ікви, в місці впадіння в неї невеликої річки. Городище це складається з двох частин. В південно-західній частині останця знаходиться невелике укріплення неправильної округлої форми розмірами 25 х 35 м, загальною площею 1200 м2. Друга площадка значно більша, вона чотирикутна у плані, розмірами 85 х 85 м, загальною площею 7200 м2 [5,4].

Поверхня обох площадок задернована, а значна ділянка більшої площадки від східного кута до центру зруйнована кар’єром у 60-х роках XX ст.

На меншій, південно-західній площадці, по периметру зберігся вал заввишки 1-1,5 м і завширшки 5-7 м. Він пошкоджений окопами часів світових воєн. Від іншої частини останця цю площадку відділяє глибокий рів завширшки 15 м. Рів перетинає земляний насип, вірогідно, по ньому проходила доріжка, що сполучала обидві частини фортеці в давнину [5, 4].

Археологічно містечко (замок) досліджувалось ще з початку XX ст. –  короткі відомості про нього знаходимо в Археологічній карті Волинської губернії, яку підготував Антонович В. Б. [1, 78]. Перше детальне обстеження пам’ятки було проведено у 1960 р. Раппопортом П. О. Тоді ж було складено план городища, перевірено шурфами культурний шар, який має потужність 1,9 - 2,0 м [6, 59]. Перші розкопки у 1965 р. здійснив Свєшніков І.К. [5, 6]. З 1976 р. розкопки Муравиці продовжено експедицією Нікольченка Ю. М. (експедиція проводилась у 1976-1980 роках). У 1982, 1984, 1985 роках розкопки проводилися експедицією під керівництвом Прищепи Б. А. [5, 6]. Проте, ці науковці розглядали його, в основному, як об'єкт періоду Київської Русі.

Проте не варто забувати, що Муравиця належить до типу містечок, котрі, частково занепавши у період Київської Русі, перестають відігравати домінуючу роль у своєму регіоні і фактично прирівнюються до селищ, але вже у литовсько-польську добу знову отримують статус містечок [3, 28].

Як результат, 6 червня 1558 р. – найдавніша згадка про містечко Муравицю литовсько-польської доби. Тоді княгиня Катерина Вишневецька передає своєму чоловіку Григорієві Ходкевичу містечко Муравицю. Крім того, мають місце згадки в документах за 1559, 1563, 1564, 1568 роки, а також є відомості про те, що Муравицю внесено до поборових реєстрів 70-80-х років XVI ст. та подимного реєстру 1629 р. [З, 48-49]. Про те, що тут було не просто пересічне містечко, свідчить наявність передмістя [3, 127]. Тобто можна зробити висновок, що свого часу тут функціонував цілком потужний замок, котрий міг взяти під захист не тільки жителів містечка, а й округи. На користь цього може свідчити той факт, що в середині XVI ст. містечко Муравиця отримує право проводити щорічний ярмарок [7, 132]. В XVI ст. Муравиця була містечком, в якому нараховувалося 193 будинки, тут щорічно проводились ярмарки [7, 22]. В роки Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького у 1648 р. маєток Муравицю було зруйновано. З того часу життя на території городища не відновлювалося. При характеристиці археологічного комплексу основний акцент було зроблено на матеріали експедицій 1976-1980 років під керівництвом Нікольченка Ю. М. Серед кераміки розглядуваного періоду зафіксовано значну кількість фрагментів посуду післямонгольського періоду (Рис. 2). Особливістю цієї кераміки є те, що вона зроблена на повільному гончарному крузі, часто не зберігає симетричних пропорцій, у тісті є значна домішка піску. Вона ще імітує за формою кераміку попереднього періоду X-XI ст. (типи такої кераміки знайдено під час розкопок в Острозі біля Миколаївської церкви у 2008 р., в Дорогобужі у 70-х роках XX ст. [2, 123]). Тип такого посуду Прищепа Б. А. датує XIV-XV ст. [4, 226]. Також зафіксовано кераміку пізнішого (XVI-XVII ст.) періоду (Рис.1, 3). Ця кераміка характерна більш досконалою технікою виготовлення: це, насамперед, якісне тісто, присутність правильного геометричного штампованого, чи рифленого орнаменту на значній кількості фрагментів сіро-глиняної кераміки. Хоча діапазон використання сіро-глиняного посуду досить широкий (від XV до XVIII ст.), та якщо врахувати, що вона знаходиться у комплексах із знахідками, котрі можна датувати XV-XVII ст., то її цілком можна віднести до даного періоду.

Чільне місце у колекції посідають металеві вироби: це, насамперед ножі, котрі можна віднести до литовсько-польської доби (Рис. 4), особливістю цих ножів є їх значна довжина (від 9,0 до 16,5 см) при незначній товщині леза. Крім того, серед зовнішніх ознак можна виділити горбату спинку та черешок, котрий розширюється від «гарди» ножика до п’ятки і призначений для накладок. Свєшніков І.К. знаходив такі ножі під час розкопок переправи на полі Берестецької битви. Вони могли використовуватись і в господарстві, і в бою, як метальні, і їх можна датувати XVII ст. [8, 181]. Отже, можна зробити висновок, що на території, яка досліджується, були не просто другорядні об'єкти литовсько-польської доби, а приміщення, котрі мали безпосередній зв'язок із проживанням тут заможного населення. Про це свідчать знахідки залишків побуту – це, насамперед, якісна кераміка столового і кухонного призначення. А наявність цих предметів у колекціях Рівненського та Млинівського музеїв свідчить про те, що це не поодинокі знахідки, а потужний масив матеріалів, які могли належати не малій кількості заможних міщан, а цілій спільноті різних верств та професій, об'єднаних економічно і культурно. Археологічні матеріали дозволяють уявити один із шляхів розвитку міського поселення литовсько-польського періоду на території Волині в середині укріпленого міста-фортеці, особливості матеріальної культури та побуту жителів Муравиці.

Список використаної літератури

1. Антонович В.Б. Археологическая карта Волынской губернии. – М., 1900.

2. Войтюк О.П. Дорогобузький замок литовсько-польської доби (за матеріалами розкопок Нікольчснка Ю. М. у 70-х роках XX століття) // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Випуск VIII. – Рівне, 2010. С.121-126.

3. Заяць А. Урбанізаційний процес на Волині в XVI - першій половині XVII ст. - Львів, 2003.

4. Прищепа Б.А. Матеріальна культура Волинського замку XIV-XV ст. (за результатами досліджень Дорогобужа) // Острогіана в Україні і Європі. - Старокостянтинів, 2001. – С. 223-230.

5. Прищепа Б.А., Нікольченко Ю.М. Муравицьке городище. – Маріуполь, 2001.

6. Раппопорт П.А. Военное зодчество западнорусских земель. - Ленинград, 1967.

7. Сас П.М. Феодальные города Украины в конце ХV 60-х годах ХVІ века. К., 1989.

8. Свєшніков І.К. Битва під Берестечком. - Львів, 1993.



 
Категорія: Археологія | Додав: mrzlatik (29.03.2012)
Переглядів: 1645 | Теги: Свєшніков І., Ю.Нікольченко, литовсько-польська доба, Б.Прищепа, Муравиця, Млинів | Рейтинг: 2.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]